Автоподорож Елладою. Частина 3. Метеори

Знову дуже раннє пробудження. У подорожах так завжди – не варто гаяти дорогоцінні хвилини на сон. Тому, зваривши собі ранкової міцної кави й розливши її по чашках, ми примостилися в плетених кріслах на маленькій терасі затишного ресторанчика і під щебетання птахів спостерігали, як під дією перших промінчиків змінює свій колір небо з темно-синього до спершу рожево-жовтого, а потім блакитного…

Егейське море сьогодні дуже спокійне і тепле. І пляж тут чудесний для купання. Зайшовши в море 2-3 метри по дрібній гальці, далі ступаєш на біленький пісочок. Вода неймовірно чиста і дуже поступово набирається глибина. Проте й купатися довго немає часу. Нас чекають нові пригоди. Збираємо речі й вирушаємо в дорогу у регіон Фесалія.

На рівній поверхні Фесалійської рівнини здіймаються грандіозні скелі, які сягають висоти понад 600 м над рівнем моря і є рідкісним геологічним явищем. Вони утворилися більш ніж 60 млн років тому і були кам’янистим дном доісторичного моря. Після відходу води, внаслідок фізичного вивітрювання утворилися гігантські кам’яні стовпи різноманітних форм – Метеори. Дослівно перекладається «ті що ширяють у повітрі між небом і землею».

Античні легенди стверджували, що колись тут жили кентаври, які ховалися на неприступних скелях зі своєю здобиччю – жінками сусіднього племені лапифів. За іншими повір’ями, десь тут, в Метеорах, був вхід в Тартар – найглибшу безодню, де нудилися повалені Зевсом титани.

Протягом тисячоліть ці скелі здіймалися над Фесалією й пустували. Однак десь в Х столітті в скелях оселилися перші монахи-відлюдники, які жили в печерах. Так продовжувалося ще сотні років. А в XIV столітті на Афон напали сарацини, і монахи змушені були тікати. Прихисток вони знайшли на Метеорах і згодом розпочали будівництво монастирів на вершинах кам’яних стовпів. Найпершим був збудований монастир Мегало Метеора, на найвищій скелі висотою 613 метрів. Далі кількість унікальних будівель тільки збільшувалася, в роки найбільшого розквіту тут налічувалося 24 монастирі.

І справді важко повірити, що ці монастирі були споруджені людьми ще в середні віки, навіть зараз таке будівництво здавалося б чимось неймовірним. Існує дві версії стосовно будівництва монастирів: 1) за допомогою системи драбин і риштувань; 2) завдяки конструкціям з мотузок.

Раніше не було доріг і сходів до Монастирів – вони буквально ширяли в повітрі. Ченці й паломники підіймалися на скелі в сітках і кошиках, які за допомогою ручних блоків витягали на вершини. Сам підйом вже був випробуванням віри: вітер розгойдував сітку над прірвою та бив об прямовисну скелю. Відомі випадки, коли мотузки рвалися.

Так було аж до XX століття, зараз фактично до кожного монастиря прокладена автомобільна дорога, встановлені мости, прорубані сходи. І хоча з 24 монастирів, що існували в період розквіту Метеор, зараз працює тільки шість, проте й зараз є на що подивитися. Кожен з монастирських комплексів є пам’ятником історії й архітектури. Всі будівлі вбудовані в скелі, не порушуючи їх цілісності, й кожна до того ж не схожа на іншу. Це місце насправді можна назвати восьмим чудом світу.

З 1988 року монастирський комплекс «Метеори» входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Саме завдяки своїй унікальності, красі, багатій історії Метеори користуються величезною популярністю серед туристів з усіх куточків світу. Їх тут дуже багато. Проте, якщо ви хочете завітати в один з монастирів – потрібно приїжджати сюди вранці, десь до 9 год – монахи якраз відкривають свої двері для відвідувачів, черги не такі великі й авто ще є де припаркувати. А вже після 16-17 год двері для відвідувачів зачинені.

Ми в монастирі не заходили – часу багато не було, й у чергах стояти не хотілося. Проте, фото на їх фоні наробили вдосталь.

Нагулявшись, намилувавшись, нафотографувавшись, толкові туристи відправилися на ночівлю до узбережжя Іонічного моря.

Далі буде…

В цьому році у вересні знову зустрічаємося з Грецією — Автоподорож Елладою, можете приєднатися до нашої команди!

Автоподорож Елладою. Частина 2. Сходження на Олімп

Пробудження було дуже раннім. Воно й не дивно – попереду грандіозні плани. Нарешті повноцінний ходовий день, нарешті гори, трекінг. Сьогодні нас чекають боги Олімпу. Дістатися до них не просто. За день ми планували піднятися пішки з висоти 1100 м на 2912 м, а якщо пощастить, то і вище, ну а потім ще й спуститися, тобто 1800 м вгору і 1800 м вниз, 9 км туди й 9 км назад за 12 год.

Священна гора Олімп шанується греками й відома всьому світу завдяки грецькій міфології. За легендою саме на цій вершині жили боги на чолі з Зевсом. З Олімпу він вершив своє правосуддя, метаючи грім та блискавку. Крім Зевса тут жили ще 11 головних богів грецького Пантеону: Гера, Посейдон, Афіна, Гермес, Аполлон, Артеміда, Афродіта та інші. Жилося богам безтурботно та весело. Збираючись разом, вони бенкетували, їли амброзію, яка повертає сили й дає безсмертя, спрагу вони тамували запашним нектаром.

В Греції богів не вважали вигаданими й вірили, що смертним дорога сюди заборонена. За легендами, ворота Олімпу охороняли незаймані богині часу Ори. Люди боялися сходити на гору, її вважали неприступною і забороненою. Перше сходження на найвищу вершину Мітікас було здійснене тільки у 1913 році, хоча підйом на гору не вимагає альпіністського спорядження та особливих навичок… Зараз туристів ніякі міфи і легенди не стримують. І це чудесно, адже Олімп вартує того, щоб сходити на нього, милуватися його краєвидами.

Оскільки ночували на узбережжі, перші 1100 метрів висоти ми набрали на автомобілі. Максимально, куди можна дістатися на авто – це до стоянки Пріонія. Ну а звідти, ще трішки сонні, почали свій маршрут. Разом з нами рухалося ще декілька груп іноземців, а також коні, на яких доставляють воду, їжу та інші дрібниці до туристичного притулку.

Перша половина маршруту пролягала хвойним лісом. Стежка доволі комфортна для підйому. Хто хоче прокачати сідниці – вам сюди. Майже увесь підйом вгору йде ніби по східцях – то вимощене каміння, то коріння дерев, то обтесані скелі. Рівних ділянок практично немає.

Десь за чотири години такої зарядки ми дісталися до туристичного притулку на висоті 2100 метрів. Він був вщент заповнений туристами. Більшість з них уже грілися на сонечку, попивали каву чи пиво. Вони не планували сьогодні підійматися далі. Найчастіше цей маршрут розбивають на 2 дні (1-й день підйом до притулку, 2-й день – на найвищу точку гірського масиву Олімп).

Тут ми пообідали, набралися сил та відправилися далі до вершини. Води по дорозі та в притулку набрати ніде. Можна лише купити в притулку. Чим вище ми підіймалися, тим цікавіші ставали пейзажі.

Майже різко вони змінилися з лісових на пустельні – скрізь тільки каміння та лишайники. Підйом за один день на таку висоту виявився не з легких — без акліматизації з 0 м одразу на 2900 м. Це досить суттєво вплинуло на самопочуття – тіло покидали сили, ноги були ніби ватні, хотілось присісти на кожному камінчику, постійна задишка та ще додайте палюче сонце і зовсім малу кількість води, якої у нас майже на залишилося. Але «толкові» туристи не здаються.

Проте, враховуючи той факт, що нам цього ж дня ще потрібно було спускатися, ми змогли зійти тільки на пік Сколіо (2912 м). Щоб піднятися на найвищий пік Мітікас (2918 м), потрібно було спершу спуститися на 30-40 м, а потім пройти доволі екстремальним шляхом, майже над прірвою, де провішені металеві цепи для страхування, переступаючи з каменя на камінь.

Тож ми вирішили залишити пік Мітікас на наступний рік. І розпочали спуск до автостоянки. І хоч якби швидко ми не скинули висоту, проте останню годину йшли стежкою в лісі уже в повній темряві, підсвічуючи дорогу ліхтариками та телефонами.

Пригода виявилась неабиякою. Дуже насичений і цікавий день. Усі були стомлені, але задоволені. Погодьтесь – круто побувати на, мабуть, найвідомішій вершині в світі й найвищій вершині Греції. Ви напевно заплутались, чому я то кажу, що підіймалися на гору Олімп, то вживаю назви Мітікас, Сколіо. Все дуже просто. Олімп – це не одна вершина – це цілий гірський масив, який складається з 40 вершин, найвищими та найвідомішими серед них є – Мітікас, Стефані, Скала та Сколіо. Всі вершини різко обриваються в глибоку прірву в напрямку Егейського моря.

На ночівлю зупинилися в тому ж кемпінгу на березі Егейського моря. Зранку ще встигли поплавати, відійти від сходження і близько обіду відправилися вглиб материкової частини Греції в регіон Фесалія.

Далі буде…

В цьому році у вересні знову зустрічаємося з Грецією — Автоподорож Елладою, можете приєднатися до нашої команди!